-
1 верхній
1) ( який знаходиться зверху) upper; overhead, topверхній брус (рами) — head, ( дверної рами) headpiece, ( каркасної перегородки) head piece
верхній індекс — superscript, upper index
верхній леєр мор. — life line
верхній лист полігр. — overlay
верхній поверх — top ( upper) floor
верхній шар гірн. — top layer; hat
верхній шар ґрунту с.-г. — topsoil
верхній ярус — upper deck, ( лісонасадження) overstory, ( вафельної печі) top plate
2) ( близький від витоків річки) up-river, upper3) ( про одяг) outer; overверхній одяг — outer clothing, overclothes
4) муз. high
См. также в других словарях:
верхній — я, є. 1) Який міститься, знаходиться зверху, вище чого небудь; прот. нижній. •• Ве/рхнє чуття/ мисл. здатність собаки правильно відчувати поблизу птаха або звіра, не опускаючи носа вниз до сліду. 2) Який одягається поверх вбрання. || Який… … Український тлумачний словник
